Підручник для 5 класу онлайн


                   Відеопоезія:



Подорож у казку. "Аліса в Країні Див"

Автор «Аліси» був пристрасним шанувальником технічного прогресу і сам особисто винайшов триколісний велосипед, мнемонічну систему для запам'ятовування імен і дат, електричну ручку, а також саме він придумав писати назву книги на корінці і створив прототип усіма улюбленої гри "Скреббл".

Рукописний оригінал книги "Аліса в Країні Див" можна прочитати на сайті Британської біблотеки 

 

"Аліса в Країні Див" від Сьюзан Херт (скульптура, зроблена з книги)

 

 

 Royal Mail випустила серію поштових марок спеціально до 150-річчя "Аліси в Країні Чудес" Льюїса Керролла. Якщо у вас є друзі у Великобританії, попросіть їх відправити вам листівку з такою чарівною маркою!

 

 

Внутрішній двір коледжу Крайст-Черч у Оксфорді. Саме тут відбуваються події. описані в творі "Аліса в Країні Див" відомого англійського письменника Льюїса Керролла. До слова, випускником саме цього коледжу він і був у юності.

 

 

Навпроти коледжу розташувався магазин "Аліси в Країні Див".  Адреса: Alice’s Shop Oxford. 83 Saint Aldate's, Oxford OX1 1RA, Велика Британія

 

 

"Аліса в Задзеркаллі", Гілдфорд, Великобританія

 

 

"Аліса в Країні Див", Нью-Йорк, США


Створюємо фанфік:

Аліса і сестри-близнючки

 Настав новий день. Сонце лагідно гріло своїми променями землю. Аліса йшла Країною Див і побачила печеру, схожу на капелюх. Їй стало цікаво, тому дівчинка пішла туди. Чим дальше вона йшла, тим гучніше долинав звук якоїсь загадкової пісні. Нарешті Аліса дійшла до місця, де був один із найменших коридорів печери. А в кінці коридору сиділи двоє дівчат…

–Привіт! – усміхнулася Аліса.

–Доброго дня!– радісно вигукнули дівчата.

–Мене звати Аліса, а вас?

–мене – Юліанна, а це – Діана. Ми сестри-близнючки!

–Це ви співали пісню?

–Так, тому що ми заблудились у цій темній печері…

–Я теж тут заблукала, але спробую вам допомогти. Давайте підемо прямо!

Вони зайшли так далеко, що на стінах печери побачили стародавні малюнки. Близнючки вже втратили надію іти далі, і сумно заспівали ще раз свою пісню.

  Раптом Аліса побачила, що із стародавніх малюнків почала вимальовуватися карта печери.

–Щоб вийти звідси, треба перейти через квіти-Людожери, водоспад Добра і минути велетня Ливуна, – зробила висновок Діана, розглянувши уважно карту.

–Давайте почнемо з квітів-Людожерів, – запропонувала Юліанна, і дівчата рушили вперед. Невдовзі вони побачили луг, на якому росли дивні квіти з довгими великими листками і великим ротом замість серединки квітки.

–О ні! Нам треба перейти через цей луг, якщо хочемо звідси вибратись живими!

–Так, Діано!

–Як же це зробити?

–Давайте проповземо між ними!

Аліса та Діана вдалося непомітно проповзти, але Юліанну квіти зловили за ногу.

–Ой! Що ж робити?

–Діано, подай мені он ту палку!

–Юліанно, хапайся!

–Тепер можеш тягнути!

–Ми врятували тебе, Юліанно! Це чудово!

–Щиро дякую вам, друзі!

–Поспішаймо, бо попереду ще водоспад Добра! – промовила Аліса.

–Я знаю, бабуся колись розказувала мені про нього, –озвалася Діана. – А щоб перейти через водоспад, потрібно побажати щось справді добре один одному!

–Що ж, почнемо. Юліанно, Діано, я хочу, щоб ви завжди були здорові!– вигукнула Аліса.

–А я бажаю, щоб ви росли співчутливими, – сказала Юліанна.

–Ну а я хочу, щоб ви були доброзичливі! –побажала Діана.

І раптом перед дівчатами звідкись з’явилася кладка, через яку можна було перейти на інший бік.

–Ох, далі найважча перешкода – велетень Лавун…– сумно сказала Аліса.

Дівчата думали, що велетень злий, але він виявився привітним.

–Дядьку Лавун, будь ласка, пустіть нас! – несміливо попросила Аліса.

–Авжеж, тільки відгадайте мою загадку:

                     Весною він зелений,

                     А восени падає шалено.

–Листок! – вигукнули дівчата.

–Так, ви впоралися, і я вас відпускаю.

Нарешті дівчата вийшли з печери. Сонечко уже починало заходити. Ось так і завершився ще один день.

                                                                                © Світлана Бочелюк, 

                                                                                           учениця 5 класу.


 Надзвичайно цікаво дивитись, як створюється пісочна анімація "Аліса в Країні Див" умілими руками художниці Магдалени Бак. Пісочна анімація - молодий і по-своєму унікальний напрямок у мистецтві. З матеріалів – сипучий пісок, сіль або дрібно мелена кава, атрибути – особливий стіл з підсвічуванням, з інструментів – тільки руки художника. Картини швидко змінюють одна одну, зображення проектується на підсвічений екран, все дійство супроводжується музикою – такі шоу стали дуже популярними останнім часом.